"Робимо повернення для ветеранів менш болючим": у Львові працює перший в Україні Абілітаційний центр
"Дуже часто після реабілітаційних, медичних закладів ветерани та цивільні повертаються додому і не знають, що їм далі робити, як далі жити. Цей перехід для них є максимально болючим, а адаптація потребує багато сил, - каже головний менеджер проєкту Абілітаційного центру Анна Горкун. – І цей дуже сильний удар ми намагаємося нівелювати, підтримати людину на цьому важкому етапі життя".
Центр працює з березня 2024 року у Львові: це перший подібний заклад в Україні. У ньому створено безбар’єрний житловий простір, де ветерани, ветеранки та цивільні з травмами внаслідок війни можуть пройти соціалізацію та адаптуватися до життя в нових умовах. Допомагають їм у цьому кваліфіковані фахівці - зокрема, психологи, реабілітологи, масажисти. Крім того, для резидентів (так називають тих, хто проходить абілітацію) проводять безліч корисних заходів та активностей.
Як саме допомагають у Центрі та чому це важливо, Анна Горкун розповіла в інтерв’ю veteran.com.ua.
Абілітація має відбуватися в межах міста.
Ідея створення Абілітаційного центру не впала "зі стелі". Анна від початку повномасштабного вторгнення займається створенням прихистків для внутрішньо переміщених осіб, один з її проєктів за цим напрямком – "Safe Place" у Львові. А близько півтора років тому вона почала отримувати багато запитів вже від ветеранів та ветеранок стосовно створення житлового простору для них:
"До нас зверталися ветерани стосовно можливості десь проживати. Львів за останні роки перетворився на реабілітаційний хаб, тож сюди їде чимало людей саме за такими послугами чи медичною допомогою, а місць у лікарнях часто не вистачає. І в мене з’явилася ідея створення інклюзивного прихистка, в якому можна було б приймати людей з інвалідністю, на кріслах колісних, адже таких локацій як на той час, так і наразі в місті немає. І з цього й почалася історія створення нашого Центру: кошти на нього нам вдалося залучити в одному із закордонних фондів".
Після цього Анна разом з іншими членами команди почала пошук локації. Від початку під проєкт пропонувалися різноманітні приміщення у передмісті Львова, однак це протирічило його головній ідеї: соціалізація, адаптація та повернення до активного життя ветеранів і цивільних з травмами має відбуватися в межах міста. На думку жінки, дуже важливо, коли виходячи з Центру, людина може легко дістатися кафе, супермаркетів, погуляти в парку чи відвідати якийсь заклад.
Через два місяці ідеальне приміщення було знайдено – у центральній частині Львову. Сьогодні в Центрі обладнані вісім інклюзивних кімнат для людей після ампутацій та на кріслі колісному, зручні ванни та інклюзивна кухня, крім того, тут є підйомник та пандуси. Проходити курс абілітації резиденти можуть в "амбулаторному" режимі, відвідуючи заклад з дому, або в "стаціонарному". Проживати тут ветеранам і цивільним дозволяють разом з родинами, адже присутність близьких пришвидшує процес повернення до активного життя та соціалізацію.
Абілітація як своєрідний квест
Основною задачею абілітації є набуття і відпрацювання нових навичок, необхідних для якісної та нетравматичної інтеграції ветеранів в суспільство, спільноту та сім’ю після поранення і реабілітації. Стандартний курс триває три тижні, протягом яких з резидентами працюють психологи, масажисти-реабілітологи, коучі та інші фахівці. Тут проводять як індивідуальні, так і групові сесії, влаштовують різноманітні заходи, залучаючи спеціалістів та спікерів "ззовні". Крім того, резидентам доступні безкоштовні заняття з плавання, джиу-джитсу, адаптованої йоги, біосугестії, арт-терапії та інші.
"Йога - дуже популярний напрямок, тому що вона дозволяє розслабитися, отримати момент самозанурення, тут не передбачаються інтенсивні фізичні навантаження, більше схоже на медитації. Також популярна терапевтична спільнота з керівником нашого Центру, ветераном, психологом Сергієм Тітаренком, - розповідає Анна. – Ми також проводимо чайні церемонії, іпотерапію, так звану вогневу терапію – коли резиденти їздять на полігон постріляти. Ми запустили перші у Львові інклюзивні заняття з плавання, джиу-джитсу, а з вересня стартує адаптивний крос-фіт – такого напрямку в нашому місті ще теж не було".
Резиденти Центру проходять психологічну діагностику, а також отримують повний спектр послуг: юридичні консультації, психологічні, підтримка ком’юніті (спільноти "своїх") та інші. Крім того, вони беруть участь у розробці та плануванні інтервенцій та заходів абілітаційного процесу, які індивідуально підбираються під запит людини.
Паралельно з індивідуальними процесами абілітації резиденти створюють терапевтичну спільноту, яка базується на рівноправності, незасудженні, взаєморозумінні, взаємопідтримці та взаємодопомозі. Таким чином відбувається ідентифікація себе з іншими, навчання та зміна поведінки через участь, спостереження та взаємодію з іншими.
Анна підкреслює, що Центр абілітації не є медичним закладом, а основний акцент при роботі з резидентами - відновлення навичок або адаптація ветеранів і цивільних з пораненнями та травмами до певних умов життя:
"До нас потрапляє багато людей на кріслі колісному, після протезування. Тож процес абілітації ми перетворюємо на певний квест: запитуємо в резидента, які в нього цілі та задачі, куди хочеться рухатися далі по життю. Інколи нам ставлять дуже чіткі, зрозумілі цілі, а інколи – дуже цікаві та трохи несподівані. Наприклад, Яна з Авдіївки, яка втратила ногу, хотіла адаптуватися так, щоб самотужки приготувати борщ та мати змогу перенести каструлю з плити в холодильник. А ще був резидент, який захотів навчитися танцювати танго: як для людини з високою ампутацією, це для нього був спосіб довести собі, що він може рухатися та активно жити: така місія в рамках нашого проєкту. Ми знайшли тренерку, підібрали програму, і в результаті він станцював своє перше танго після абілітації".
Про роль сім’ї у процесі абілітації та плани Центру на майбутнє
"Родина має величезне значення в процесі абілітації, і навіть наші партнери зазначають, як класно, що в нас ветерани можуть проживати разом з близькими. Але і члени родини мають також отримувати психологічну підтримку, розвантажуватися, адже в одну мить їхнє життя фокусується на близькому, який отримав травму, - зауважує Анна Горкун. – Тому ми співпрацюємо з фондом "Близькі", які проводять навчання, надають психологічну допомогу сім’ям резидентів на базі нашого Центру".
Щодо планів на майбутнє, то головний менеджер проєкту, в першу чергу, називає підтримку роботи закладу на довготривалий період. Наразі щодо цього питання тривають перемовини зі Львівською обласною військовою адміністрацією. А в перспективах – розширення програми на інші регіони, де також існує потреба у створенні алібітаційних центрів.
Долучитися до програм Центру можна як у рамках абілітаційної програми, так і поза нею: усі заняття є абсолютно безкоштовними. До закладу приймають ветеранів і цивільних з будь-якими травмами і пораненнями, якщо вони можуть самостійно обслуговувати себе або мають супровід, а також перебувають у задовільному фізичному стані.
Наразі Центр активно співпрацює з реабілітаційними закладами Львівщини, однак пройти курс абілітації можуть і мешканці інших регіонів України. Щоб стати резидентом, необхідно заповнити онлайн-форму, а з приводу додаткових питань можна звернутися за телефоном: 0 (98) 364 42 68.
